Шовкові нитки виробляють зі шовку-сирцю, який проходить подвійне скручування. Такий шовк випускають у 9 і 16, 36, 90 складень з торговельними номерами 75, 65, 33,18,13. Шовкові нитки № 75, 65, 33 використовують для зшивання одягу з тонких тканин, нитки № 18 і 13 найчастіше застосовуються для машинного обметування петель і оздоблювальної строчки при виготовленні одягу з різних тканин. Шовкові нитки виварюють і фарбують у різні кольори, у них недопустимі вузлики іншого кручення, плями, забруднення, непрофарбовані нитки тощо.

Петельний шовк (гарус) застосовують для обметування петель ручним способом, а також прокладання оздоблювальної строчки при виготовленні одягу. Виробляють його з натурального шовку або з віскозних ниток у два кручення, фарбують у різні кольори.

Віскозні швейні нитки виробляють з комплексних блискучих і матових ниток у9,12,15і18 складень.

Нитки із штапельованих полінозних волокон характеризуються блиском, м'якістю, підвищеною міцністю в сухому та мокрому стані, стійкістю до прання, меншою розтяжністю в сухому і мокрому стані. За міцністю полінозні нитки дещо слабші від бавовняних, але їх можна використовувати замість бавовняних при пошитті всіх видів одягу. Віскозні, полінозні нитки застосовують для обметування петель і прокладання оздоблювальної строчки.

Лляні швейні нитки виготовляють із лляної та пачосової пряжі мокрого прядіння в 2, 3, 4, 6 і 8 складень суровими, вареними або напіввибіленими № 12/2, 12/3, 14,5/2, 18/2, 24/3. Використовують для пошиття мішків, брезентів, взуття, плетення мережива.

Синтетичні нитки. Асортимент цих ниток з року в рік розширюється завдяки їх виробництву з хімічної сировини. Широке застосування синтетичних ниток пояснюється тим, що вони мають підвищену міцність і стійкі до витирання, високоеластичні, подібні за еластичністю до шовкових ниток. Гігроскопічність синтетичних ниток значно нижча, порівняно з натуральними, що збільшує їх стійкість до дії мікроорганізмів, які спричинюють плісняву. Синтетичні нитки надають швам підвищеної міцності на розтяг, а петлям, обметаним цими нитками, - підвищеної стійкості до зношування та гарного зовнішнього вигляду. Недоліком цих ниток, зокрема капронових, є невисока термостійкість.

Процес виробництва синтетичних ниток із комплексних волокон лавсану та капрону передбачає сукання, скручування, виварювання, вибілювання, фарбування та обробку - покриття ниток силіконовими препаратами та парафіностеариновою емульсією в суміші з акриловою емульсією та антистатиком з метою підвищення їх термостійкості. У швейному виробництві найчастіше використовують капронові нитки № 50К (поліамідні, нейлонові) або лавсанові (поліефірні, поліестрові) № 22Л, ЗЗЛ, 55Л, 90Л. Синтетичні швейні нитки застосовують для пошиття жіночого, чоловічого, дитячого, спортивного одягу, а також білизни з різних видів тканин. Лавсанові нитки №4 (36/2x4) і №7 (36/1x5) рекомендують використовувати для оздоблювальної рельєфної строчки.

Армовані (каркасні) нитки належать до комбінованих швейних ниток. Вони складаються з синтетичної основи - лавсанової, капронової нитки, обвитої бавовняною чи полінозною пряжею, їх виготовляють у два чи три складення: № 44ЛБ і 65ЛБ. Найкращими є нитки з осердям із поліефірного волокна (лавсану). Каркасні нитки, покриті полінозними волокнами, блищать і зовні схожі на мерсеризовані бавовняні нитки. Комбіновані нитки міцніші від бавовняних і мають розтяжність удвічі більшу, ніж бавовняні. Ступінь збігання цих ниток менший, а міцність у два-три рази більша від бавовняних. Каркасні нитки використовують при пошитті верхнього одягу з різних тканин, трикотажних матеріалів, а також при пошитті білизни, сорочок, піжам, блуз, предметів жіночого туалету.

Виробляють також безколірні мононитки з поліамідної та поліефірної смоли, які використовують при з'єднанні та підшиванні блуз, сорочок, жіночих суконь.

Текстуровані нитки типу таслан - це об'ємні нитки. Для отримання об'ємності цих ниток скручування елементарних волокон відбувається під дією на них струменя стисненого повітря. При цьому частина волокон утворює петельки різних розмірів, а частина залишається без змін, внаслідок чого виникає об'ємна будова нитки. Нитки типу таслан виробляють з малою і великою розтяжністю, вони характеризуються високою еластичністю, невеликою об'ємною масою, сухим теплим грифом, значною пористістю.

Під час роботи на швейній машині нитки типу таслан завдяки петльованій будові забезпечують повітряні прошарки, частково охолоджують голку, що зменшує можливість їх оплавлення. Об'ємні нитки утворюють міцні, м'які та еластичні шви. їх використовують для всіх видів строчок, пришивання ґудзиків, обметування петель, підшивання низу при виготовленні білизни, сорочок, піжам, суконь, блуз, корсетних виробів, одягу з трикотажу.

До вишивальних ниток належать муліне, ірис, волічка, вишивальний папір. Муліне виробляють із бавовняної пряжі гребінного способу прядіння та штапельованої пряжі. Пряжу спочатку скручують у два кінці, а потім з'єднують у шість складень. Нитки муліне випускають однакової товщини.

Ірис виробляють із товстої бавовняної пряжі гребінного прочосу, скрученої у два складення. Ірис буває дуже грубий і тонкий, матовий і мерсеризований, забарвлений у різні кольори.

Волічка - тонка кольорова вовняна нитка, яку застосовують для вишивання на вовняних тканинах.

Вишивальний папір - бавовняна нитка в чотири складення з гребінної або кардної пряжі, мерсеризована, різних кольорів, торговельний номер 20, ЗО, 35.