Види дрібних деталей, способи їх обробки
До дрібних деталей відносяться:
клапани, пати, хлястики, пояси, листочки. Види та способи їх обробки такі.
Кокетки розрізняють за
формою: прямі, заокруглені та фігурні. За способом з'єднання з основною
деталлю: пришивні й відлітні.
Щоб зробити викрійку якої-небудь
кокетки, проводять на викрійці основного ліфа з виточкою лінію бажаної форми,
яка визначатиме форму кокетки.
Лінію підгину краю кокетки намічають з
лицьового боку по допоміжному лекалу. Кути кокетки зшивають швом шириною 0,5
см.
У виробах з товстих тканин кути
зшивають вручну густими підшивними стібками довжиною 0,4. ..0,5 см, з' єднуючи
зрізи у стик.
Кути кокеток, зшитих у стик,
припрасовують, зшивні шви зволожують і розпрасовують, потім вивертають і
виправляють. Краї кокетки підгинають навиворіт, по намічених лініях зметують і
запрасовують. Строчать на відстані 0,5 см від краю.
Заокруглені кокетки викроюють з
припуском 1,5..2 см, який підгинають навиворіт, приметують і припрасовують.
Якщо по згину в заокруглених місцях утворюється зборка, то краї зрізу
припосаджують, спрасовують або призбирують частими стібками на відстані 0,2 см
від краю зрізу і припрасовують. Якщо фігурна кокетка має кути, то під кокетку
підкладають тканину і по формі кута підкроюють обшивку завширшки 2,5..3,5 см,
приметують до кокетки лицьовим боком всередину і пристрочують. Потім надсікають
кути, не доходячи до строчки на 0,1 см. Обшивку вивертають, виправляють шов і
прометують з перекантовкою основної тканини.
Підготовлену кокетку накладають на
основну деталь, приметують без припосадки і злегка припрасовують, а потім
настрочують з лицьового боку. Якщо по формі кокетки є кут, то, повертаючи
деталь, на кутах голку не виймають. Строчать на відстані 0,1 см від лінії
зметування.
Відлітні
кокетки, тобто такі, які не пристрочують до виробу, а накладають зверху,
обробляють окремо.
Зовнішні кути по відльоту обробляють з
припуском основної тканини на підгин. По наміченій лінії припуск тканини
підгинають і приметують, внаслідок чого в кутах по відльоту утворюється залишок
тканини. Цей залишок зрізують по бісектрисі, залишаючи припуск на шов, зшивають
і шов розпрасовують, потім вивертають, вирівнюють шов, прометують з
перекантовкою основної тканини.навиворіт і припрасовують.
Внутрішні кути кокеток, ліфів,
спідниць, модельних костюмів, пальт тощо обробляють трьома способами: 1)
підгином (на круглих і овальних виробах); 2) пришивають косою або поперечною
смужкою; 3) підкрійною обшивкою; 4) зшивним швом з одночасним вшиванням
оздоблювального матеріалу.
Обробка клапанів і листочок. Клапани - це
оздоблювальні елементи одягу. Вони бувають різних розмірів і конфігурацій,
можуть розміщуватись над кишенями або самостійно як оздоблювальні деталі.
Клапани бувають суцільновикроєні або
складаються з двох частин; з прокладкою для жорсткості або без неї. Іноді
клапани оздоблюють рюшами, мереживом, кантом, тасьмою та ін. Технологія обробки
клапана залежить від його форми, особливостей покрою і оздоблень.
Клапан, що
складається з двох частин, обробляють у такій послідовності:
1.
Вирізати деталі клапана і підклапана по
лекалу.
2.
Скласти клапани з підклапаном лицьовими
боками всередину, вирівнявши їхні зрізи, й обшити клапан з боку підклапана на
0,4...0,5 см від зрізів. Перевірити строчку. На ріжках клапана строчку трохи
закруглити (1-2 стібки).
3.
Підрізати шви клапана на ріжках,
залишаючи 1,2...0,3 см.
4.
Вивернути клапан на лицьовий бік за
допомогою шаблона, розправити ріжки.
5.
Пропрасувати клапан з боку підклапана.
6.
Прострочити оздоблювальну строчку по
краям клапана залежно від моделі сукні.
7.
Відпрасувати готовий клапан і
перевірити його якість.
Клапани зі зборками, рюшами, кантом,
тасьмою і бейкою обробляють у такій самій послідовності, тільки спершу
обробляють оборки, кант або готують бейку.
Листочки, як і клапани, є різновидом
оздоблювальних елементів. Обробляють їх так само, як і клапани; винятком є
листочки з необробленими боковими сторонами, які при подальшій обробці зшивають
разом з ріжками прорізу кишені.
Обробка м'яких поясів і хлястиків. Пояси
і хлястики належать до оздоблювальних деталей одягу і дають змогу регулювати
ступінь прилягання виробу до фігури або змінювати співвідношення верхньої і
нижньої частин сукні. Найчастіше пояси і хлястики розміщують по лінії талії
(іноді по лініях грудей і стегон).
Пояс і хлястик викроюють з однієї або
двох деталей. Основна нитка в деталях може проходити як по довжині, так і по
ширині деталі.
Якщо пояс або хлястик складається з однієї частини, то
деталі складають лицьовими боками всередину і обшивають з трьох боків швом
завширшки 0,5...0,7 см, залишаючи посередині отвір завдовжки 2...3 см для того,
щоб вивернути пояс або хлястик. Шви на ріжках підрізують. Після вивертання
отвір підшивають потайними стібками. Якщо кінці хлястика вшивають у бокові шви
або рельєф, їх не обробляють. Після вивертання пояса або хлястика їх
припрасовують і прокладають оздоблювальну строчку, якщо вона передбачена
моделлю. У масовому виробництві великого поширення набула технологія обробки
поясів і хлястиків за допомогою двоголкової машини 852X12 класу ПМЗ.
Обробка жорсткого пояса і хлястика. При обробці
жорсткого пояса і хлястика всередину їх укладають корсажну стрічку або
спеціальну прокладку з лляної, бавовняної, штучної тканини (прокламиліну).
Прокладку пришивають однією або двома строчками на 0,4.. .0,5 см від її зрізів
до внутрішнього боку пояса або хлястика. Подальша обробка пояса аналогічна
обробці без прокладки.
Для обробки
жіночого пояса застосовують спеціальний пристрій до машини.
Кінці пояса часто обробляють пряжкою
або петелькою. При обробці пояса петелькою спочатку обробляють петельку, її
зшивають так само, як пояс. По краях петельки прокладають оздоблювальну
строчку. Край пояса вкладають у петельку й закріплюють його строчкою на 0,2..
.0,3 см від краю.
Якщо край пояса обробляють з пряжкою,
то необроблений кінець пояса втягують у пряжку й огинають ним перекладину
пряжки. Край пояса пропускають на 2.. .4 см і закріплюють двома строчками: одну
строчку прокладають біля середньої перекладини пряжки, а другу - по краю пояса
на 0,2.. .0,3 см від краю, причому зріз пояса підгинають всередину на 0,5...
0,7 см.
У поясах, що застібаються на пряжку, на
спеціальному пристрої пробивають отвори, одночасно обробляючи їх блочками.
